Стійкий мікроб
Спори правця (лат. Clostridium tetani)- це надзвичайно стійка форма існування бактерії-збудника правця, яка дозволяє їй виживати у навколишньому середовищі роками.
Самі по собі спори не виділяють отрути. Проте, коли вони потрапляють у рану людини, де немає доступу кисню (анаеробні умови), вони «проростають» в активні бактерії. Ці бактерії виділяють один із найсильніших у світі біологічних токсинів — тетаноспазмін, який вражає нерву систему та викликає смертельно небезпечні судоми.
Де живуть спори правця?
- У ґрунті та пилу — це їхнє основне середовище існування. Найбільше їх у доглянутих, угноєних сільськогосподарських землях.
- У кишківнику тварин і людей — бактерії є частиною нормальної мікрофлори багатьох травоїдних тварин (коней, корів, овець) та виділяються у довкілля з фекаліями, де знову перетворюються на спори.
- На предметах — на іржавих цвяхах, садовому інвентарі, уламках деревини та брудному одязі.
Неймовірна стійкість спор.
Завдяки своїй щільній оболонці спори майже невразливі до звичайних методів дезінфекції:
- Температура: вони витримують нагрівання до 80 °C протягом години та виживання при заморожуванні. Ба більше, навіть при кип'ятінні (100 °C) деякі штами спор можуть виживати від 30 хвилин до 3 годин!
- Антисептики: обробка рани перекисом водню, йодом, хлоргексидином чи спиртом не здатна знищити спори правця.
- Час: у сухому ґрунті або на предметах без сонячного світла вони залишаються життєздатними від 10 до 40 років.
Як відбувається інфікування?
Зараження стається тоді, коли спори з брудом, землею чи іржею проникають через пошкоджену шкіру. Класичні небезпечні ситуації:
- Глибокі колоті рани (наприклад, наступив на іржавий цвях).
- Травми під час роботи в саду чи на городі без рукавичок.
- Опіки, обмороження, укуси тварин або навіть мікроподряпини.
Єдиний надійний захист.
Оскільки спори знищити в рані антисептиками неможливо, єдиним захистом є вакцинація (щеплення). Вона не вбиває саму бактерію, але вчить імунітет моментально нейтралізувати її смертельний токсин. В Україні дорослі мають оновлювати щеплення (вакциною АДП-М) кожні 10 років.